Географічна карта - Тара (місто) (Tara)

Тара (Тара) — місто в Росії, адміністративний центр Тарського району Омської області, друге за величиною місто Омської області. Розташоване на лівому березі річки Іртиш, за 302 км від Омська.

Місто засноване князем Андрієм Єлецьким в 1594 році. Найперше російське поселення на території сучасної Омської області.

Місто Тара засноване в 1594 році князем Андрієм Єлецьким і загоном козаків.

Тара стала першим російським поселенням на території сучасної Омської області. Першим міським будівництвом стала Успенська церква, а 15 серпня (за старим стилем) (свято Успіння Пресвятої Богородиці) вважається днем ​​заснування Тари.

Розвитку міста Тари сприяла дорога з Тобольська до Томська і торгівля з Бухарою, Ташкентом, Китаєм, звідки щорічно приходили торгові каравани. Продавали соболині, білячі, лисячі, горностаєві хутра; купували шовк, чай, фрукти.

У 1599 році за річкою Чекруша служиві люди з Тари першими в Сибіру розвідали кілька солоних озер. Тара була піонером в постачанні населення Західного Сибіру сіллю.

У 1624 році в Тарі загальна чисельність населення становила 1300 осіб. Місто неодноразово горіло. У 1669 році згоріло 380 дворів. Але до кінця XVII століття місто відбудували. Під час другої пожежі в 1709 році згоріло 380 дворів в посаді, 300 за його межами, 29 татарських юрт. Населення Тари на той час збільшилася до 3000 осіб.

У 1722 року служиве населення Тари відмовилося присягати цариці Катерині (т. Зв. «Тарський бунт»), що відбилося на мапі нового адміністративного поділу Російської держави: Тара стала повітовим містом Тобольської провінції в Сибірській губернії.

У 1782 році Тара стає повітовим містом Тобольської губернії.

Місто Тара з дня заснування було місцем заслання. Першими засланцями були селяни, робітники, що провинилися, військовополонені литовці і поляки.